Jump directly to the Content

News&Reporting

Росія обмежує діяльність церков в Україні. Розділені православні критикують обидві сторони.

Українська міжцерковна делегація на саміті в окрузі Колумбія розповіла, що Росія під час війни зруйнувала 630 релігійних об'єктів. Думка церкви, пов'язаної з Москвою, при цьому не була врахована.
|
Englishрусский
Росія обмежує діяльність церков в Україні. Розділені православні критикують обидві сторони.
Image: фото надане Місією Євразія
Зруйнована штаб-квартира Місії Євразія в Ірпені, Україна.

Свобода віросповідання в Україні перебуває під загрозою. Дехто запитує, хто саме є джерелом загрози?

Українська делегація, яка відвідала Міжнародний саміт зі свободи віросповідання, який минулого тижня проходив у Вашингтоні, дає чітку відповідь: Росія. Делегація, очолювана Сергієм Рахубою, президентом Місії Євразія, представила доповідь під назвою «Віра під вогнем», складену в грудні минулого року, яка детально описує воєнні злочини на сході України та інших місцях.

«Релігійні громади на окупованих територіях перебувають під неймовірним тиском, – сказав він Christianity Today. – Ідеологія “російського світу” полягає в повній монополізації релігії».

Проте фахівець із міжнародного права Роберт Амстердам каже, що Україна намагається встановити такий самий контроль над половиною своєї розділеної православної церкви.

За його словами, законопроект, підтриманий українським парламентом у жовтні 2023 року, містить загрозу «заборони» історичної Української православної церкви (УПЦ), яка канонічно пов’язана з патріархатом Російської православної церкви (РПЦ) у Москві. У відповідь на цю загрозу Амстердам направив від імені УПЦ 25-сторінкову доповідь главам держав США, Великої Британії та Євросоюзу.

«Наразі постало дуже серйозне питання щодо того, чи зможе Україна виконати свої зобов’язання в галузі прав людини та верховенства права, – йдеться в доповіді. – Це серйозно вплине на перспективи вступу України до Європейського Союзу та її місце в західному світі».

Автори обох доповідей мають спільного ворога.

Михайло Бріцин, провідний автор доповіді Місії Євразія, – український пастор, заарештований росіянами під час богослужіння в Мелітополі, окупованому Росією з березня 2022 року. Пізніше його вигнали з міста, а російська армія захопила його церкву й перетворила її на військову базу. Амстердам, канадський адвокат, який має представництва в окрузі Колумбія та Лондоні, також свого часу був заарештований у Москві за захист російських дисидентів і згодом вигнаний із країни.

ООН спостерігає як за Росією, так і за Україною.

На засіданні Ради безпеки ООН у листопаді помічниця генерального секретаря з прав людини Ілзе Брандс Кехріс привернула увагу до українського закону, який тоді був у розробці, і дорікнула Україні нездатністю належним чином розслідувати 10 задокументованих випадків насильства в церквах пов’язаної з Москвою УПЦ, спровокованих Православною церквою України (ПЦУ).

У 2019 році відповідно до принципу релігійної свободи ПЦУ за підтримки США отримала від Вселенського патріарха Константинопольського Варфоломія I автокефалію, тобто національну незалежність. Однак цей крок було відкинуто РПЦ, яка продовжувала здійснювати церковну юрисдикцію над УПЦ.

Ілзе Брандс Кехріс у рамках свого виступу також заявила, що Росія порушує міжнародні норми, застосовуючи свої власні закони на окупованій території, і докладно описала обмеження, які набули чинності для меншин віруючих.

Рахуба зазначив, що таких обмежень багато.

«Це війна не лише за території, це ідеологічна війна, – сказав він. – Свобода віросповідання відсутня в російській термінології».

.

Посилаючись на концепцію під назвою «російський світ», українець Рахуба, який раніше працював у Союзі євангельських християн-баптистів Радянського Союзу, стверджує, що РПЦ працює пліч-о-пліч із Кремлем із метою маргіналізації інших християнських конфесій. Після вторгнення російська військова влада в окупованому Донбасі неухильно дотримується цього принципу.

Рахуба описав три етапи окупації.

Спочатку, з моменту вторгнення в лютому 2022 року й до квітня того ж року, російська армія ігнорувала церкви на сході України, зосередившись на стратегічних цілях. На другому етапі, який тривав до жовтня, проводилися певні «дружні бесіди» між чиновниками та священнослужителями, які були викликані для розмови. На цьому етапі звучали легкі погрози та пропонувалися стимули до співпраці.

Зараз триває третій етап, який включає пряме захоплення церков.

Щоб захистити віруючих, які все ще знаходяться на окупованих територіях, у звіті Місії Євразія (цифри в якому вже застаріли, оскільки війна триває) не вказуються назви конфесій, які нині мають труднощі в духовній роботі. Щодо однієї з деномінацій, то з 48 церков залишилося всього 4 діючих. Для другої деномінації ця цифра становить 1 із 20. А третя деномінація більше не проводить служіння в жодній зі своїх 16 церков.

У доповіді описуються випадки скасування реєстрації, стеження за церковними служителями та їх викрадення. Вона містить посилання на іншу доповідь, у якій говориться, що 12 священнослужителів було вигнано з регіону, ще 8 було захоплено в полон, 5 – убито.

.

Але проблеми торкнулися не лише релігійних меншин. Священиків ПЦУ змусили перейти до РПЦ. А деякі священики пов’язаної з Москвою УПЦ навіть зазнали переслідувань за відмову молитися за перемогу Росії.

У травні 2022 року УПЦ оголосила про розрив зв’язків із Москвою. Сотні українських священиків підписали відкритого листа, який закликає віддати голову РПЦ Патріарха Кирила під церковний трибунал. Предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій назвав Кирила співпредстоятелем, а не своїм релігійним керівником, і перестав згадувати його ім’я в літургійній молитві. Але за повідомленнями й за свідченнями українців, не всі єпархії наслідували цей приклад.

«Після закінчення радянського періоду свобода стала цінністю, правом, а не об’єктом дозволу, – каже Рахуба. – Українці це розуміють, але це ще не стало частиною нашої ДНК».

ПЦУ визнає релігійну свободу, продовжив він, але багато священиків із вищого духовенства УПЦ – ні. Деякі відкрито співпрацювали з Росією, й Онуфрію довелося усунути трьох вищих єпископів, двоє з яких утекли до Росії. З лютого 2022 року по жовтень 2023 року українська влада порушила 68 кримінальних справ проти представників УПЦ, а також виявила можливі докази проросійських настроїв у Києво-Печерській Лаврі, відомій як Печерський монастир XI століття.

Довгострокову оренду УПЦ цього історичного об’єкта не було продовжено.

Амстердам стверджує, що багато звинувачень на адресу священиків УПЦ є хибними. Багато ченців відмовляються залишати Лавру, й Амстердам наводить як приклад справу митрополита Павла, затриманого без права застави нібито за «образу релігійних почуттів українців».

Але згідно з доповіддю Рахуби, їм є на що ображатись. За даними Інституту релігійної свободи, м. Київ, крім різних порушень щодо окремих осіб та конфесій, станом на 1 грудня 2023 року пошкоджено або зруйновано не менше 630 церковних споруд. Окуповані Донецьк (146 об’єктів) та Луганськ (83 об’єкти) – це міста з найбільшою кількістю постраждалих церков, за ними слідує звільнений Херсон (78) та Київ (73). УПЦ, яка є найбільшою церквою України, постраждала найбільше (187 церков), також було пошкоджено 59 церков ПЦУ.

Незважаючи на те, що євангельські християни мають статус меншини, їм належить близько третини від загальної кількості пошкоджених церков (206 випадків). Найбільше постраждали церкви п’ятидесятників (94) та баптистів (60); постраждали також 110 об’єктів Свідків Єгови. Крім того, були навмисне знищені богословські бібліотеки Таврійського християнського інституту та Місії Євразія.

.

Така інформація може мати вирішальне значення для активної підтримки війни з боку США, заявила українсько-американська правозахисна організація «Разом». За даними опитування, проведеного цією організацією, у жовтні минулого року лише 28 відсотків американських євангельських християн підтримували затвердження Конгресом додаткового фінансування України порівняно з 44 відсотками загальної кількості опитаних американців. Але коли їм надали «фактичну інформацію про те, що росіяни переслідують українських віруючих», 55 відсотків євангельських християн заявили, що вони з більшою ймовірністю схвалюватимуть зазначене фінансування.

Багато українських православних чітко окреслили свій вибір: з УПЦ до ПЦУ перейшли 589 громад. Але з 8193 парафій, що залишилися, переважна більшість офіційно не заявила про відокремлення від Москви.

Чому це може знадобитися?

Чинний проект закону, ухвалений українським парламентом, забороняє діяльність релігійних організацій, «афілійованих із центрами впливу», що перебувають у ворожій державі. Україна заявила, що це не заборона, й щодо кожної помісної структури буде проведено судове розслідування. До законопроекту можуть бути внесені зміни, але крім ООН, Комісія США з міжнародної релігійної свободи також висловила «серйозне занепокоєння» тим, що на практиці ця норма може стати забороною.

Однак Рахуба привіз до Вашингтона представників багатьох організацій, щоб засвідчити протилежне.

«Ми розглядаємо УПЦ як ідеологічне, я навіть не говорю духовне, крило РПЦ в Україні, – сказав він. – Путінська пропаганда поширюється на Заході».

Окрім інших, до делегації, яка привезла докази явних правопорушень із боку Російської Федерації, входять Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті, представники католицької, протестантської та православної церков України.

УПЦ, однак, не було запрошено.

І це не вперше. Інша українська міжконфесійна делегація відвідала США в жовтні, але один високопоставлений митрополит УПЦ заявив, що його церкву виключили з делегації.

Рахуба не вірить, що вони щирі у своєму засудженні війни та у своїй незалежності від РПЦ. А присутність у делегації представника цієї церкви була б тривожним чинником для його колег, оскільки кожна церква була свідком порушень, які скоює церква, яка є для УПЦ материнською. Кирило, наприклад, благословив війну та пообіцяв воїнам-мученикам прощення гріхів.

У грудні Україна за підбурювання до конфлікту оголосила російського патріарха в розшук.

Через місяць українські християнські церкви опублікували спільну заяву, яка засуджує Кирила та ідеологію російського світу, яку сповідує РПЦ. У ній також була висловлена підтримка позиції міжрелігійної Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій (ВРЦРО), яка закликає християн усього світу чинити тиск на свої дочірні конфесії в Росії, які, як сказано в заяві, підтримують геноцид.

УПЦ не ввійшла до 11 підписантів цієї спільної заяви.

Але вона є одним із 16 членів ВРЦРО, яка робить заяви лише за наявності консенсусу. В’ячеслав Горпинчук, єпископ Української лютеранської церкви, є членом обох груп і не знає, чи УПЦ була запрошена підписати спільну заяву християнських церков. Однак його не здивувало б, якби це було не так.

«УПЦ необхідно багато зробити, щоб повернути довіру інших християнських лідерів, – сказав він. – Якби вони закликали Росію до покаяння, їм були б раді».

Горпинчук повідомив, що ВРЦРО збирається регулярно, кожні три місяці, зазвичай, очно. До ВРЦРО, створену в 1996 році для підтримки міжконфесійного миру після розпаду Радянського Союзу, також входять представники українських мусульман та юдеїв. Зазвичай заяви групи стосуються соціальних питань чи пов’язаних із релігією законопроектів, але після російського вторгнення, за його словами, усі члени недвозначно засудили напад.

Однак були відмінності в термінології. В УПЦ говорили про «громадянський конфлікт» та «непорозуміння», тоді як інші конфесії-члени Ради називали це війною. Декого це стривожило, сказав Горпинчук. Християни мають недвозначно виступати проти гріха.

Однак війна продовжувалася, а пов’язана з Москвою церква дедалі частіше зверталася до ради з заявами щодо дискримінації з боку держави. Проте офіційно УПЦ підтримала заяви, спрямовані проти російського світу як ідеології «терористичної держави», які також містять заклики до створення міжнародного трибуналу для кримінального переслідування російських високопосадовців.

Але з огляду на повідомлення про арешти священнослужителів УПЦ та співробітництво УПЦ з Росією на окупованих територіях, Горпинчук вважає скасування оренди Лаври та законопроект українського парламенту про розрив відносин із Кремлем «справедливим». І до певної міри невдоволення проти УПЦ є іронічним – багато представників УПЦ всі ці роки називали членів ПЦУ «розкольниками».

На жаль, політична боротьба УПЦ за збереження довіри як до Москви, так і до України зіпсувала відносини з ПЦУ, навіть незважаючи на те, що вони зберігають формальну єдність у рамках ВРЦРО.

«Господь закликає нас до любові, навіть якщо це важко реалізувати щодо наших братів, які перебувають у спілкуванні з Росією, – сказав Горпинчук. – Але я молюся, щоб любов поширювалася всією Україною, бо цим ми переможемо ворога».

Однак один священнослужитель більше не перебуває в такому спілкуванні.

Спочатку український священик Кирило Говорун був частиною УПЦ, але у 2009 році його було переведено до РПЦ тодішнім митрополитом Кирилом. Після початку війни він критикував Росію й був офіційно позбавлений сану в грудні минулого року за спільну літургію з церквами, що тяжіють до Константинополя, хоча він уважає, що справжня причина лежала в політичній площині.

Щодо церкви, у якій він служив спочатку, він має змішані почуття.

«УПЦ щиро дистанціювалася від Москви, але не розірвала стосунки повністю, – сказав Говорун. – Її рішення щодо Москви легко розвернути у зворотному напрямку».

Аналітики зазначають, що рішення, ухвалене в травні 2022 року, можливо, насправді не призвело до розриву зв’язків із РПЦ, оскільки представник УПЦ Онуфрій раніше апелював до незалежності управління, наданої Московським патріархатом у 1990 році до здобуття Україною державної незалежності. Говорун підкреслив, що канонічного рішення про розділення не було, а УПЦ в жодному разі не може ухвалити таке рішення в односторонньому порядку.

При цьому він зазначив, що деякі відомі архієреї УПЦ продовжують молитися за Кирила, тоді як мало хто з них критикує захоплення РПЦ храмів УПЦ на окупованій території, оскільки вважається, що це одна й та сама церква.

«З богословської точки зору в Україні є одна церква з двома юрисдикціями, – сказав Говорун. – УПЦ – це по суті кілька єпархій російської церкви в Україні. Те, як вона себе уявляє, – це інше».

На прохання прокоментувати ситуацію УПЦ не відповіла.

Водночас Говорун бачить, що деякі представники українського уряду наполягають на злитті УПЦ з ПЦУ. Щодо наслідків виконання закону для свободи віросповідання, то він усе ще перебуває на стадії ухвалення остаточної версії. Спостерігачам доведеться зачекати.

Але на думку українських церков-членів ВРЦРО, злочини Росії очевидні. І заради своєї країни Рахуба бажає ознайомити всіх із результатами свого аналізу.

«Люди з жахом чекають на те, що, якщо Росія захопить Україну, – сказав він, – то перше, що вона зробить, – це почне гнати віруючих».

[ This article is also available in English and русский. See all of our Ukrainian (Українська) coverage. ]

April
Support Our Work

Subscribe to CT for less than $4.25/month

Read These Next

close